вр

вр
взрывчатые вещества (ВВ) - explosives, blasting agents - *Sprengstoffe - хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої кількості теплоти та утворенням газів, здатних спричиняти руйнування і переміщення оточуючого середовища. Вибуховими можуть бути речовини або суміші будь-якого аґреґатного стану. Широке застосування в гірн. справі отримали т.зв. конденсовані ВР, які характеризуються високою об'ємною концентрацією теплової енергії. ВР розрізняють: за осн. формами перетворення, за призначенням, хім. складом, фізичним станом. За характером перетворення в умовах експлуатації ВР поділяють на м е т а л ь н і (або порохи) та б р и з а н т н і. Перші використовують в режимі горіння, напр., у вогнепальній зброї і ракетних двигунах, другі - в режимі детонації, напр., в боєприпасах і на вибухових роботах. Бризантні ВР, які застосовуються в пром-сті, наз. промисловими ВР. За сприйнятливістю до зовн. впливів бризантні ВР поділяють на первинні і вторинні. До первинних відносять ВР, здатні вибухати в невеликій масі при підпаленні (швидкий перехід горіння в детонацію). Вони також значно чутливіші до механіч. впливів, ніж вторинні. Детонацію вторинних ВР викликають ударно-хвильовим впливом за допомогою невеликої маси первинних ВР, вміщених в капсуль-детонатор. Тому первинні ВР називають також ініціюючими. За хім. складом ВР поділяють на індивідуальні сполуки і вибухові суміші. До індивідуальних вибухових речовин, що є хімічними сполуками, належать нітросполуки, зокрема ароматичного ряду (напр., тринітротолуол, тринітрофенол), ефіри та солі азотної кислоти (нітрогліцерин, піроксилін, нітрат амонію) тощо. Найбільш поширені вторинні індивідуальні ВР - азотовмісні ароматичні, аліфатичні і гетероциклічні органічні сполуки, в т.ч. нітросполуки (тротил, тетрил, нітрометан), нітроаміни (гексоген, октоген), нітроефіри (нітрогліцерин, нітрогліколі, нітроклітковина, тен). З неорганіч. сполук до ВР належить аміачна селітра. Найбільш поширеним видом бризантних вибухових сумішей є ВР, що містять як окиснювач нітрат амонію (амоніти, амотоли, амонали) та суміші індивідуальних ВР, напр. динаміт. Суміші тротилу з гексогеном або теном (пентоліт), найбільш придатні для виготовлення шашок-детонаторів. Крім вказаних компонентів, в залежності від призначення ВР в них можуть вводитися і інш. речовини для надання ВР певних експлуатаційних властивостей, напр. сенсибілізатори, що підвищують сприйнятливість до ініціювання, або, навпаки, флегматизатори, що знижують чутливість до зовн. впливів; гідрофобні добавки - для надання ВР водостійкості; пластифікатори, солі-гасителі полум’я - в запобіжних ВР. За фізичним станом ВР класифікують на порошкоподібні, ґранульовані, пресовані, литі, пластичні, текучі. За умовами застосування ВР поділяють на незапобіжні – для висадження тільки на земній поверхні (клас І), незапобіжні – для висадження на земній поверхні і у вибоях шахт, в яких відсутнє виділення горючих газів і пилу або застосовується інертизація привибійного простору (клас ІІ), запобіжні – допущені в шахти і підземні рудники з пилогазовим режимом (класи ІІІ-VІІ). Див. також вибухові речовини найпростіші, вибухові речовини перхлоратні, вибухові речовини, що містять воду.

Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. . 2001.

Поможем сделать НИР

Полезное



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»